Линув сизий туман понад обрієм,
стукав потяг блакитний по коліях.
Віз бажання і мрії не здійсненні,
до фантазій нестримних записані.
Те що в снах кольорових наснилося
і в житті так зробити хотілося,
віз в далекі краї за туманами,
за безкрайні моря з океанами.
Вони трішечки там сумуватимуть,
між собою про все розмовлятимуть.
Стануть тихо сльозу проливати
і безслідно назавжди вмирати.
Якщо напрямок потягу зміниш,
двері мріям, бажанням відчиниш,
всі фантазії ринуть на волю,
щоб на крилах нести твою долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308773
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Любов Чернуха