Сідає вечір золотавий
у присмерк голубих вогнів.
Я Вас запрошую на каву,
на спогад дня, що відшумів.
Ми з Вами сядемо за столик,
наллєм напою, що пашить
і поведем про те розмову,
як в цьому світі гарно жить.
Я Вам відкрию таємницю,
як закохатись навіки
і де знайти свою жар-птицю,
яку віщують вам зірки.
Тож крізь усі буденні справи,
що вас тривожать й нам болять,
я Вас запрошую на каву,
щоб всі тривоги розігнать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308572
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Довгопят Ольга