А небо синє- синє і німе.
І недосяжне навіть у думках.
Я так давно не бачила тебе,
Мого весняного струмка.
А небо синє-синє восени.
Не видно навіть стежки літака.
Ти загубивсь на обрії весни.
Чи доля нам дарована така?
А може висохла твоя вода
І серце зупинилося навік ?
А небо синє-синє й наче дах
Нагадує про наш короткий вік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308331
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Довгопят Ольга