Моїм найкращим другом є папір.
Що не скажи йому - усе пробачить:
І крик, і ласку, заздрість і докір.
Цього хіба нахаба не побачить.
Все, що болить - живе в моїх віршах.
Усе в руках тримають вірні друзі -
Оці рядки, коли вже їде дах,
Дають відпір нещастю і напрузі.
Щасливий я, що маю хоч папір,
Що можу фарбу чи вірші наляпать,
Що він не ставить рамок, ані мір.
А ще я можу тут бур'ян не сапать.
Спасибі, тобі, друже, що ти є,
Що кожен раз, коли приходить відчай -
Мені плече підставиш ти своє,
І закриваєш все, бо ти не слідчий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308317
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Андрій Конопко