Загриміли громи,
Задиміли дими -
В бій за волю пішла Україна.
Повставала з руїн,
Порох стерши з колін,
Оживала Соборна, єдина.
Двоголовий орел
На ту пору помер -
Щастя й волі зоря засіяла.
Та прийшов пролетар
І плуга́тар повстав -
Довго січа кривава стояла!
Знов неволя була
І сваволя цвіла,
І від голоду люди вмирали.
Жив народ у нужді,
Бо криваві вожді
Аж до нитки селян оббирали.
Вже й фашистська чума
Курс "nah osten" трима -
Закортіло вкраїнського сала!
Згуртувався народ,
Став супроти заброд -
Тої нечисті більше не стало.
Повернувшись з війни,
України сини
Засукали до праці рукава.
Віра в щастя росте
І надія на те,
Що загине неправда лукава.
Та облудні слова
Про народні права
Міцно в сітях павучих тримали.
Міф про рай для людей -
Виплід хибних ідей,
Що привабливу фабулу мали,
Змів історії крок.
Цей повчальний урок
Пам"ятатимуть наші народи,
Знайдуть істинну путь
І в серцях пронесуть
Дух здобутої кров"ю свободи.
За державу свою
Я горою стою,
Єсть у тому велика таї́на:
Прийде слава нова...
Це не просто слова -
Ще розквітне моя Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308283
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Дощ