Не закохуйся, благаю,
не кажи, що це – назавжди,
не цілуй мої долоні
не чіпай, прошу, душі.
Бачиш, милий, завмираю,
чуєш - серце, ніби пташка,
що на волю рветься з клітки
мов сполохані вірші.
Не чекай признань від мене,
не тривож даремне спокій,
я метеликом на світло
не бажаю, бо згорю.
А в обіймах тану воском,
а в очах твоїх гублюся
….не закохуйся…я спрагло
ледве чутно говорю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2012
автор: Гуцулка Ксеня