Запримітивши одного разу
в середині кола
між двома планетами
сонце,
Бог вирішив створити третю
і назвати її "Моя".
Був день і Він все дивувався
красі і величі
людини, що народилася
і виросла
і пішла до школи.
І крізь екрани,
запотілі від гарячого
болю,
Я здивовано дивлюсь на
того ж Бога.
Збайдужіло більше
ніде не шукаю його
рук.
Нехай це не геніальні
слова, але моє серце
таке виснажене
без Нього.
І я сподіваюсь,
що Він мене далі творить
і не забуває
цілувати
на ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Harmonika