Твоя відсутність дихає в обличчя,
і відбувається це на межі сторіччя,
часу нашої щирості й кохання,
коли бажання перетворюєм в зітхання.
Перейшла всі ти межі,
і панує всюди крах,
руйнуються надійні вежі,
і не летить вже вище птах.
І я не хочу повертатись,
в те місце що зветься Раєм,
і тебе любити намагатись,
тепер це місце назване Сараєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308103
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: EroS