ПРО ЖІНКУ З ЦИГАРКОЮ

Я  не  кляну  вождів  північних  прерій
За  те,що  у  Колумбову  епоху
Тютюн  переступив  Європи  двері
І  став  здоров"я  нищити  потроху.

Я  не  кляну  прадревніх  азіатів,
Що  до  часів  Христа  кальян  палили,
А  вже  тепер  зусиллями  піратів
Світ  цілий  наркотою  завалили.

Я  навіть  чимось  пояснити  взмозі,
Чому  паління  популярним  стало;
Тютюн  та  люлька  козакам  в  дорозі
Побільше  від  дружини    знадоблялись.


Та  не  спроможний  зовсім  пояснити,
Чому  тютюн  попав  в  уста  жіночі,
Чому  і  дим  і  сморід  наші  діти
Побачили  в  жінок  на  власні  очі.

Чому  не  виникла  тоді  відраза
До  першої,яка  тютюн  палила?
Чому  не  чув  від  юнаків  ні  разу:
"Вона  жіночність  димом  зачадила".

Ну  що  за  пристрасть,що  за  дика  мода:
В  троянди  пелюстки  впорснуть  отруту,
Дмухнути  смрадом  так,що  й  Квазімодо
Від  Есмеральди  втік  би  на  спокуту.

Не  виправдаю  і  не  зрозумію,
Яких  мені  пояснень  не  давати,
Бо  ні  дівчата  ні  жінки  не  сміють
Красу  й  чарівність  димом  оскверняти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308020
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: asaala