ТИ ПИТАВ…

Ти  питав,  як  зоветься  ця  квітка,
Що  проткнула  всю  темряву  ночі,
У  тремтячих  руках  незабудка
Заглядала  з  цікавістю  в  очі.

Це  було  наше  перше  зізнання,
Де  юнацькі  роки  пролетіли.
Відпустили  удалеч  кохання,
Незабудками  стежку  встелили.

Незабудки  цвітуть  при  дорозі.
Назбирай  їх,  які  вони  милі!
Я  просити  тебе  невспромозі
І  відмовити  також  не  в  силі...          2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2012
автор: Lana P.