Дмухнув легенький вітерець,
І покотилась свіжа хвиля
В житті дерев,і квітів,трав,
Які так мріяли...
Безконечні стежки,потайні,інтимні
Ведуть у безвісті світів.
Світів зелених,жовтих,синіх-
В красу карпатських полонин.
Там море з польових трав і квітів,
Там небо чисте і блакитне,
Мов скатертина на покутті
Усе мене немовби кличе!
Там шелест трав і спів зозулі,
Що так зливались в унісон
Разом із вітерцем на полі
Мені здавалось,що це сон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307935
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: kioto