Щаслива віхола кружляє,
Ялинки осипає сріблом,
Блакитні крила розправляє,
Торкає ліс похмурий світлом,
У вікна б’ється блиском ніжним,
У душу сипле радість щиру,
Грайливо кине виром сніжним,
Але лише для щастя й миру.
Я посміхаюся – і хуга
Мені сміється й знов злітає.
Чарівні блискітки над лугом
Про дивну нічку цю співають.
Ти посміхаєшся до мене –
І наче літо сходить знову.
Я точно знаю, достеменно –
То віхоли чарівна мова.
Тому сміється знову сонце,
І хмари в небі розправляє.
Щаслива віхола в віконці
Душею вічності злітає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307865
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Оля14