Теплі промені мого дощу,
З криком впали в самотні долоні.
Я ніколи йому не прощу
Білим снігом засніжені скроні.
Старість сумно постука в вікно,
Час мина, і життя не вблаганне.
Звідти тихо прошепче Ніхто
І як марево в небі розтане…
16.01.1012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307849
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Шипшинка