отак живу, борюся, чогось чекаю..
чомусь радості вже не відчуваю,
якесь все сіре і буденне,
мабуть, до болі вже звикаю.
а хочеться тепла, якогось затишку
просто десь причаїтись й усміхатись
сховатись у якомусь кутику
жити, радіти, й не висуватись..
ностальгія наче струм... огортає,
нічого не болить, все спокійно
а душа чогось спогадами ридає
хоча і вхід до неї закритий - надійно.
може це затишшя перед бурею
і фонтан емоцій уже близько..
поки що чекаю, перекурюю
може моя зірка не високо,
......може від мене вона низько......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307823
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: oleg lytvin