Поверталися додому,
Говорили сотні слів,
І стікали вниз водою,
Залишками наших днів...
Та додому не вернутись,
Як назад вже не піти,
Можна тільки завмирати,
Або далі йти і йти...
Тож лети!
Вдаль лети...
Все хороше вмерло зранку,
В двадцять років, мов діди,
Серед попелу і криків
Жити зараз значить йти...
Дні повільно зітлівають,
І від цього не втекти,
Можна тільки не здаватись,
Жити зараз значить йти...
П-пів:
Жити значить йти!
Наче все це сон...
Жити значить йти!
Це все наш полон...
Розбігалися назавжди,
Наче роки - то віки,
Наче вічно ми живемо,
І не дасться це взнаки...
Всі роки!
Всі роки...
Нам назад нема дороги,
Крізь туман нам не пройти,
Ми включаєм дальні фари,
Жити зараз значить йти...
Тож невже весь шлях даремно
Замітали ми сліди?
А в долонях наше небо,
Жити зараз значить йти...
П-пів.
Сон...
той...
в унісон...
дон..дон..дон....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307703
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.01.2012
автор: M.E.(nachtigall)