помаранча на столі
лежить,не рухаючи нікого,
ніхто не знає,що в душі
у помаранчі на столі.
усі навколо чи зелені,
червоні жовті чи шалені,
а помаранча не така,
лежить самотня на столі.
нею почали цікавитись,
з нею хотіли бавитись,
та не жадає вона цього
прихильності всіх фруктів-злого.
але тим паче їй набридло,
все помаранчеве немов огидло.
перефарбувалася на ківі,
щоби її не засудили.
внедовзі стала як усі
втратила себе у цій млі.
від тоді барви всі змарніли
по всій нашій земельці цілій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307701
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: kioto