Солодкою отрутой отруївся,
За що зробив й за що іще не встиг,
І без вагань того вина напився,
До дна упивсь і в тепле ліжко ліг.
Ох важко, важко … ще хоч раз заплачу,
За дні прожиті у пітьмі й ганьбі,
Нехай за мною небо ще поплаче,
Й на полі встане льон для простинні,
Той льон, тебе в ночі одну зігріє,
І тихо так на вушко заспіва,
За того що так палко й ніжно мліє,
Чи млів, бо вже мене давно нема …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2012
автор: Віктор Непомнящий