Останнім часом більше мовчазний,
Слова шукаю, не знаходжу слів.
Прокинусь, вдячний, що живий
І скільки буде ось таких ще днів?
Таких от в пошуках добра,
А що добро примара і химера.
Там хтось сказав, життя це гра
Я в ній актор і я за режисера.
І зранку звично у партері,
А ввечері все більше на балконі.
А слів нема в душі і на папері,
Чоло у зморшках, посивіли скроні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307541
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: Курпіль