Знову провалююсь в свій світ
Він безоднею оповит
Мені там безпечно, самотність мій друг
Заховаюсь у душу солодких недуг
Чом так швидко провалююсь
А вилазити не покваплююсь
Нереальність мене пожирає уміло
Вдруге це робить вже сміло
Вибач, але я вже там
І своє серце нікому не дам
Я втомилась, зломилась,злягла
Проведу я там довгі літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307503
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: Нана Заєць