НІЧНІ МОТИВИ
Жабка квакне
І знову замовкне.
У воду стрибне
І за нею бовкне.
Очерет хитнеться –
Мишка десь проснеться.
Очерет затихне –
Вона в нірку стрибне.
Бджілка, повертаючись,
Відпочити сіла,
Крила розправляючи.
Знову полетіла.
Метелик до світла,
Як дитя до мами;
Обпалить крила
Й не прийде до тями.
Листок одірветься –
До землі полетить.
До неї пригорнеться –
Більш не тріпотить.
Поля зачаровані
Сплять тихими снами.
Квітами заковані
Марять все житами.
Яблука великі
Висять на гілці.
Соками налиті
Будуть на тарілці.
Курка кудахне.
Пес забреше.
Корова хвостом махне.
Кіт себе почеше.
Свиня рохне.
Кінь захрипить.
В хаті жінка охне –
Серденько болить.
Упаде роса –
І трави сиві.
А завтра коса
Зробить із них сіно.
Дерево рипне –
Ворона злетить.
Сова ухне –
Усе інше спить.
Церква хрестом блисне.
Чорт хвостом махне.
Надворі ніч Божа
І погода дуже гожа.
Скрипне половиця
Під чиїмось кроком.
Хлюпнеться водиця.
Торкнута ненароком.
Зірка яскрава
З неба упаде.
Де ти, жадана?
Я би прийшов до тебе.
Пролетить янголятко,
Землі торкнеться –
Десь якесь дитятко
Зараз обізветься.
Смерть з косою
По землі ходить
Босою ногою.
Жах на всіх наводить.
Автомобіль прогуде –
Декого розбуде.
Порох припаде –
Кожен все забуде.
Усе навколо спить,
Дрімає, свистить.
Хто тихо, хто сопе.
Тільки до мене сон не йде.
Мабуть безсоння.
/12 січня 1998/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307491
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 18.01.2012
автор: Саня Труш