Світулі

Хочу  товариству  нагадати
Про  особу,  котра  нині  нас
Попри  всі  роботи,  зайнятість,  турботи
Зібрала  тут  у  пізній  час.
     Ця  особа  мила  і  тендітна,
     Але  всіх  зібрала  нас  сама
     Молода,  струнка  й  привітна  –  
     Свєтік,  Свєтка,  подруга,  кума!
Так  –  це  моя  струнка  й  привітна,
Здобна  булочка  із  маком!
Правда  вже  не  18-літня,  
Їй  за  двадцять  та  ще  й  з  гаком!
     З  кожним  роком  важче  їй
     Зберігать  принадні  форми.
     Мусить  бідний  Свєтік  мій
     Пам’ятать  у  всьому  норми.
А  цей  же  Свєтік  дуже  любить  м’ясо,
Смачні  копченості,  рибу  та  ковбаси!
Так  як  же  їй  тоді  у  сауну  піти?
Чи  в  літку  у  води  купальник  одягти?
     Це  не  зупинить!  Їсть  вона  те  м’ясо,
     Смачні  копченості,  рибу  і  ковбаси!
     А  після  того,  щоб  не  чути  ніг
     Іде  Світуля  знову  на  шейпінг!
Та  того  мало  і  для  діла
Пішла  вона  приймати  душ./Шарко/
Дубасили  водою  вміло,
Що  й  через  день  її  не  руш!
     Помили  Свєтку  нашу  дуже.
     Була  вона  вся  в  синяках!
     Пропонувала  душ  той  мужу  –
     Ні,-  зранку  біг  по  Позняках!
Підвожу  риску  й  піднімаю  чашу!
П’ємо  за  мою  любу:  за  Світулю  нашу!
За  ту,  що  завжди  хоче  м’яса  й  ковбаси!
За  ту,  котрій  і  тридцять  не  даси!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307355
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.01.2012
автор: Краєв