А на душі так прикро стало,
За те, що рідні продають
І назбиралось їх чимало,
Тих, що в душу залюбки плюють.
Здавалось друзі не розлий вода,
а насправді зовсім різні стали.
Пройшли роки, а так шкода,
Що дружбу ту, ми прогортали.
Дарма казали, що найкращі друзі назавжди,
Бо як не як, давно вже не найкращі.
Але собі признатись так і не змогли,
Що дружбу погубили ми, нещасні.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307343
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2012
автор: teodora