Прийшов з ясним чолом і добрими очима,
Збудив легенько доторкнувшись до плечей,
Всміхнувсь, проник у серце піснею незримо,
Щасливий ранок ніс надію до людей.
Співав, радів,
Звивався, миготів
І сіяв щастя у ріллю полів.
Плів тенета
Сонячним корсетом
І складав з промінчиків сонети.
Його карали позіханням за світанок.
Нікчемні, бідні жертви потайних ночей!
Утілюючись в душі сірих куртизанок,
Кололи світлий ранок лезами мечей.
Не помічав,
Надихав, реготав
І сіяв усмішки перлинами забав.
Зупинився,
Сонцю уклонився
І навприсядки по обрію пустився.
Галявина раділа, випивши роси,
Стріляли зайчики у душі без дверей.
А добрий ранок все ішов поміж колосся
Щасливий ранок ніс надію до людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307337
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2012
автор: Siya