Таки зима вблагала небо,
що білу одіж землі треба.
Сповзло із неба покривало,
земля тремтіти перестала.
Оголені їй вкрила груди,
не страшно вже, мороз як буде.
Поділ сорочки підібгала,
озимину під ним сховала.
Позвала віхоли найкращі,
забісерила в іній хащі,
Спішить зима, проспала грудень,
чимало справ, морози будить.
Та хоч тріщи він, не тріщи, як
кажуть, вже прийшли "Водохрещі".
Й свячені води із Йордану
цілющі ненадовго стануть.
Й залишать диво на здогадки…
...Різдвяні закінчились святки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307251
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 17.01.2012
автор: tatapoli