ВАЖКІ ДУМИ
А ви б зайшли до мене, куме,
Вдвох під горілку сало- б з’їли,
Розповісте які є думи,
Як Президента отруїли?
Життя державне, мов Бермуди,
Кум, що це сало ви зажали?
Чув, у селі всі кажуть люди,
Що його бджоли покусали.
Після банкету з перегаром,
Він сам поліз медок качати,
А дурні бджоли з гострим жалом,
На нього кинулись кусати.
Ні, брешуть, куме, гамадрили,
Всі депутати ті, васали,
Його на дачі отруїли –
Так в телевізорі казали.
Вони всі разом їли суші,
Знай – це така чорна ікра.
Горілку пили вражі душі,
Уся там свора їх була.
Це теревені все й обмани,
А люди вже таке триндять,
Що всі у Раді мусульмани
І сало наше не їдять.
На Паску йдуть у синагогу,
Мов ті турки супостати
І кажуть, що в угоду Богу,
Стали плоть всі обрізати.
Вони усі їдять там суші,
Вся депутатська мішура,
Наїдяться й б’ють баклуші,
За наший кошт – професора.
А Президент за люд весь дбає,
За нас, простий електорат,
Він там від голоду страждає,
Я вишлю йому сала шмат.
Кричать: «Імпічмент, знову распрі,
І кожен жалить, наче гад,
А він на пасіці у Заспі,
Вже посадив калини сад.
Ви, наче з божевільні дурник,
Піклуєтесь, немов за брата.
У нього куме кожен вулик,
Дорожче, ніж у тебе хата.
У Вас все про горілку думи,
А ваша хата – то ж руїни !!!
Та за таке життя б вам, куме,
Я б дав героя України.
Як йдуть дощі – води скрізь струми,
У вашій хаті – дельфінарій.
От я завжди казав всім, куме,
Те, що ви справжній пролетарій.
Горілку годі пити, куме!
І нахаляву все з’їдати,
Он жінка йде, як Юля з Думи,
Чортів нам буде двом давати.
Ш.В.С.09.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307207
Рубрика: Сатира
дата надходження 17.01.2012
автор: Степанич