Не дорікай,що був я комуністом,
Не діставай,що працював в райкомі,
Що став тепер я націоналістом.
Я не в безпам"ятстві і я не в комі.
Врахуй,як нас виховували скопом:
Ідейно і напрочуд послідовно.
Як ми, зашорені,стрімким галопом
Всі мчали в комунізм,де в яслах повно.
Хто мав тоді не бути комуністом?
Система спритно підпорядкувала
Всі сфери впливу.І селом і містом
Рука вождя-грузина керувала.
Ні,не бездарно,а з нелюдським хистом
Усе трощити,ворог,бач,усюди:
Полюй,лови,гони його зі свистом.
Здебільшого на це піддались люди.
Церкви трощили і маєтків панських
Не берегли,долали "світ насилля".
Ще не зазнавши райських благ радянських,
Багаторічне прийняли свавілля.
Не дорікай,що був я комуністом.
З приходом гласності,затим свободи,
Набуло слово це для мене змісту
Лиш негативного,це- зло народу.
Я не спростую жодну позитивність:
Науку,космос,безкоштовні ліки,
Відсутність безробіття чи активність
Самодіяльну,за старих опіку.
Алу ж природно це,держава мусить
Усе робити для людей корисне,
Інакше людська непокора струсить
Марудну владу,що вона й не писне.
Я тільки не забуду дефіцитність
І черги скрізь,і братську допомогу
Країнам Африк,Азій,ненаситність
Партійних бонз до нагород,їй-богу.
Хто заперечить гонитву на совість.
На честь і гордість націй при Союзі,
Яких гноїли у ГУЛазі? Повість
про це не розповість,це- драма в тузі.
Народу інтелект і світлий розум
Усіх професій,напрямків,гатунку
Сибірським знищувалися морозом,
Від КаДеБе не було порятунку.
Не критикуй,що я за комуністів
Свій голос вже не віддаю роками.
Хай був раніш я серед активістів,
Та надто вражений я їх "ділами".
Тому тепер вважаю,що в майбутнім
Немає місця їх ідеям в світі.
Хоч людяність в них і звучить відчутно,
Їх постулати практикою вбиті.
Мені ти ще й сьогоднішнє зикинув?
І хочеш із радянським порівняти?
Тут ти правий,наш розвиток поринув
В страшну безодню.Треба рятувати.
Так,всі ці двадцять вільних років
Щасливими людей ще не зробили,
Бо іншої прибавилось мороки:
Тепер не бідні - олігархи все трощили.
Трощили,прихватизували,диким
Небаченим нахабством і розбоєм,
Поклавшись своїм оком ненаситним
На все,від шахт і фабрик до озброєнь.
А хто пройшов у олігархи,знаєш?
Та ті ж партійно-комсомольські бонзи,
Які були при владі,ось і маєш
Нових вождів,щоб лити їх із бронзи.
Пишайся,що зостався комуністом,
А я волію про таке мовчати.
Задовольняйся ти ідейним вмістом,
Я ж буду інші цінності плекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307096
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: asaala