Заховалось сонце у вербовім листі
Та терпких фіалок ніжить пелюстки,
Мов стрічки у коси заплели барвисті
і несуть на крилах весну ластівки.
Ріки поповніли, швидко мчать у далі
І медовим духом налились сади.
Може це од вітру десь на перевалі
чиїсь залишились згублені сліди.
У росі студеній скупані троянди
Стелять пелюстками молоді літа.
Хочу, щоб не згасла в серці із роками
у вишневім цвіті молода весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307093
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: без псевдоніму