Ти так далеко. Аж двадцять два кроки,
Які я усе не наважусь пройти.
Це ж легко. Напевно... Але без турботи
Не можу я в двері твої увійти.
Це смішно. Ти згодна? Дивуюся й сам
Чому я з нічого малюю проблему.
Ось тут, через стіну, я знаю - ти там,
Та я все гублюся в бажанні своєму.
Чекаєш? Навряд чи... Що тут сказати?
Боюсь повторити свій гіркий урок
Мені певно краще в чернетку писати,
Вийди назустріч, хоч на один крок!
Та ти все ж далеко. Навколо лиш стіни...
Ці двадцять два кроки... Чи двадцять один?
Для мене це наче дійти до вершини,
Де схований скарб під сотнями льдин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307073
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Bullet