Віват, маніпулятор

Що  я  шукаю  в  Тобі?  
Що  я  знайшла  в  собі  за  цей  тиждень,  окрім  недоліків  і  заздрості  до  відмінного  від  мого  виховання?  Бачення  провалу  і  вгрузання  у  бруд-  переслідує  заблукану  душу.  Маніпулятор.  
Найбільш  жагуче  бажання  мене,  дівчини  з  амбіціями  розумного  чоловіка.
Чи  це  в  моїй  крові  таке  вписано  невидимою  рукою?  Чи  то  в  процесі  виростання  цього  монстра  виросто  всередині  залежне  бажання  направляючого  рукава.  Рука.  Чоловіка.  
О,ні,  клянусь.  це  не  просто.  хоч  і  звучить  по-дурному.
Це  потреба  більшого,  ніж  батько,  але  меншого,  ніж  Бог.  
Земної  людини.  яка  б  не  бачила  в  мені  майбутньої  коханки.  Яка  б  розмовляла  зі  мною  і  не  набридала.  Я  б  дивилась  захопленими  очима  на  цей  образ  і  росла,  працювала  б  над  собою  заради  подібних  зутрічей.  А  він  би  був  інтелектом  і  читачем.  Був  би  психологом  і  катом.  Він  би  змусив  вивчити  мене  табличку  множення  і  розв"язувати  задачі  з  геометрії.  
А  я  б  слухала  його  думки  і  брала  в  бібліотеці  рекомендовані  ним  книги.  Той  невеликий  список  я  б  осилювала  швидко,  лиш  би  ще  раз  могти  побесідувати  про  Канта,  або  Джобса.  
Інколи  я  б  терпіти  його  не  могла,  адже,  аби  рости,  необхідно  подивитись  на  найгірше  у  собі.  усвідомити  це.  Проте,  цього  йому    було  б  мало.  Він  би  вказав  шляхи  праці.  Наполегливої.  дисциплінованої.
Я  звикла  бути  цим  "кимось".  
Та  саме  в  Тобі  я  помітила  начерки  мого  прагення.  
Віват!  Завжди  достатньо  лише  Бога.  І  себе.  
Нічого  зайвого.  але  інколи  здається,  що  чоловік  міг  би  бути  третім.  А  що  треба  робити,  коли  здається?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307058
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Harmonika