Поглядом твоїм й тобою я харчуюсь,
Насититись не можу, хочу більше, ще,
Як над картиною Моне тобою я милуюсь,
З захопленням, без фальшу і кліше.
Розширенні зіниці у твоїх очах глибоких,
Як на краю каньйона в глиб його дивлюсь,
Тепер хай заздрить навіть Зевс і Купідони,
Бо не на них, на тебе я молюсь.
Нехай сніг замете усі дороги,
Якщо і вітер втисне у стіну,
Із твоїм образом, і чистою любов'ю,
Прорвусь до тебе, через біль і пустоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2012
автор: Віктор Непомнящий