Я чийсь колишній,
Теперішній і майбутній.
З кимось я був до тепер,
Нині з тобою, а завтра…
Як карта ляже.
До тебе я знав кохання,
Знав пестощі та порозуміння,
Але не мав голови на плечах.
Я перепробував тисячі поцілунків,
Та твої найсолодші, найрідніші,
Найдовші...
Твої оксамитові руки лишають на моєму тілі
Липкі сліди,
До яких липне волосся, пил, мухи.
Ти пахнеш печивом та компотом,
А твоя смажена яєчня на сніданок
Нагадує мені про колишню.
До тебе, як до мрії, я проклав місток
Із квітів, солодощів та апельсинів,
Без яких ти, мабуть, і жити не можеш,
Як моя колишня не могла жити без полуниць.
Мені не завжди подобається, як ти мене будиш зранку.
Ти лоскочеш своїм носиком мені чоло,
А коли це не допомагає, приносиш до мене пса…
Своїм бридким та мокрим язиком
Він ялозить по моєму обличчю.
І я, не маючи вибору, йду в душ і збиратися на роботу.
Не хочу будь-яких змін.
Не хочу повертатися до колишньої,
Не хочу заводити нові стосунки,
Не хочу знову комусь освідчуватися і запрошувати на побачення.
Мені добре лише з тобою.
Бо я, мабуть, тебе по-справжньому кохаю.
Бо ти моя колишня, теперішня і майбутня…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306816
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.01.2012
автор: ІванЖусєв-Полтавський