І що? Залишився з собою наодинці,
Коли так розібратись зможу в час важкий,
Такі вже випали на долю ці гостинці,
Лишився я, та не такий простий…
А що ця ніч? Кому казати…
І самому собі ти не признаєшся однак…
Не вибратись без жертв з цієї хати,
Коли життя пригнічує вже смертну долю так
А що тоді? Куди я зможу це подіти?
Коли не дозволяє більш сказати те знання…
Думки довірливі мої неначе квіти,
Нема назад , у день, того вже вороття!
До когось слово донести хотів,
А що мені потрібно?Іронічна ду̀ша!
Брехати в очі будь-коли не вмів,
А зараз, начебто, оце робити мушу?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306708
Рубрика:
дата надходження 15.01.2012
автор: Вальдемар Феруменко