А за вікном гримить весняний грім,
Нагадує про те, чого не було,
І ти спішиш собі признатись в тім,
Що безліч у житті речей ти все ж забула.
Забула про любов і про весну,
Про те, які прекрасні зорі в небі,
Про Всесвіту безмежну глибину,
І про тепло людей, що поруч тебе.
Забула як боротись за життя,
Ніколи ні на мить не сумніватись,
Забула, що не буде вороття,
Що доля матч-реванш не дасть зіграти.
Забула безтурботність і надію,
І віру в себе заховала десь на дні,
Забула те, як втілювати мрії
В життя свого моменти чарівні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306292
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2012
автор: Камі білого лотосу