а янгол й**увся на землю,
переломавши всі кістки,
брикався, наче навіжений,
тікав повзком
від лікарів.
а янголу тепер вже пох**,
на біль, на радість і нудьгу,
він вже не хоче навіть водки.
йому б позбутися від сну.
але він знов і знов залазить
на дах де кілька поверхів.
як тільки грім небес ударить -
знов янгол на землі
в крові. живий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306191
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2012
автор: C3H5(ONO2)3