Не засніжений січень – як незніжене ліжко.
Вже бруньки на деревах натякають на вибух.
Хочу снігу й морозу, не багато, а трішки:
На тинах і хатинах, у лісах на колибах...
Хочу бачити щічки, від морозу – вогненні.
Розглядати сніжинки в ліхтаревому світлі.
Чути скрип під ногами, руки гріти в кишені,
І вдихати іскринки у морознім повітрі.
В не засніженім місті, прохолодно і кволо.
Я благаю всім серцем! На все горло волаю:
Дуже хочеться снігу, над усе, як ніколи!
У чарівні місцини мого рідного краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306090
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: Віктор Нагорний