Дивовижно

Відчиняю  серця  браму.
Легко  ніжкою  ступивши,
Ти  побачиш  купу  хламу.
Міг  прибрати  лиш  здурівши.
Та  тобі,  моя  лебідко,
Моя  люба,  світла  й  ніжна,
Ні  краплиночки  не  гидко
Це  насправді  дививижно.
Дивовижно  як  ніколи,
Там  з'явилась  робітниця,
Що  без  зайвих  жестів  й  мови  
Розкладе  все  по  полицях.
Ти  -  моє  бажання  жити!
Не  впаду  я  знову  в  кому.
З  серця  світло  буде  лити
І  надія  буде  в  ньому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2012
автор: Kenny