Чому я? думав це зі мною не трапиться.
І знову я! гадаю чому це я крайній.
Ліпше ти! В тебе це краще получиться
Давай дій! І не треба сторонніх розмов.
Мабуть я. Обраний кимось
Напевно що я. Бо вже нікому більше...
Ну звісно я! Бо навкруги немає дурнів
Так це я. Прийдеться з цим примиритися…
А може все таки бунт? Ні, це безуспішно
А я все таки спробую. Тепер болять рани…
А може змиритися? Я навіть виграю з цього.
Все ж не погано! Чому я раніше вагався?
От я вже збираю плоди! Діяння мої непогані!
Так я добився висот! І чому я раніше вагався?
Боягуз я, чи що? Ніколи ні на що не осмілюсь…
Ну то ладно тоді. Значить така мені доля…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: MaximeliaN