Він летів на чотири гвинти,
що вплітались сміливо у хмари,
повертали їх дном догори,
мов якісь відчайдушні корсари.
Він сміливо удари тримав,
навіть блискавок Зевса нещадних,
і спокійно немов пароплав,
на вітри і на дощ все чекав.
Він ловив на собі у польоті,
зачаровані погляди неба,
літаку з дерев’яної плоті,
це кохання було дуже треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305826
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: Віршовий