Пускаю диму кільця в небо...
І вже нічого більш не треба.
У цей пустий момент мовчання
Згаса останній звук кохання...
Вже не бринить сльоза під оком.
Ступа самотність тихим кроком.
Вже дивні струни не заграють,
Бо знаю - твої очі не кохають...
Вмира останній паросток надії,
Туман розвіяв всі рожеві мрії.
Дощі рясні усі страждання змиють,
Слова усі несказані розкриють.
Та розриває голову сумління,
Чому в людей замість сердець - каміння?
В твоїх обіймах зовсім інша жінка -
В моїм блокноті - вирвана сторінка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305758
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: Ksiuxa