У смутку, у тривозі
В далекій стороні
Листа складає мама
Синочкам і рідні.
Хотіла б написати
Та губляться слова
І заслоняє очі
Тужлива пелена.
… Про що їм написати?
Як стогоном душа,
Аж розпирає груди,
Незаспана сльоза?
Снує тенета спогад,
Горить у серці біль,
Без мами голуб’ята
Дорослість-ростуть...
А тут в краю далекім
Не з медом хліб дають,
І гроші зароблені
Натруджені й гіркі.
Ночами терпнуть руки,
Пече у спині біль...
Так покрутила доля
Шляхи її чужі…
… Про що їх запитати:
Скінчилися дощі?
І чи прийшла посилка?
Чи добрі ті штанці
Для Павлика малого
І чи здоровий він,
Не кашляє і ручка
Вже не турбує, ні?
Як чується там мама,
Чи п’є лікарства всі
І чи родили рясно
В цім році черешні?
Смішні либонь, маленькі
Дрібниці ці, але
Лиш ними у Італії
Ця мама і живе.
Подзвонить, чи напише
І легше на душі
Бо сили покидають
З розлуки і жалів.
Кому в вину запише
Найвищий наш суддя -
За що страждає жінка?
Чи доленька така?
27.06.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305651
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Оксана Семотюк