Прийшов на побачення вечір
До гурту поважних ялин.
І кожній хустину на плечі
Накинув турботливо він.
Аж тут і мороз волохатий
Проснувся, зітхнув, позіхнув
І сивим туманом до хати
Крізь шпарку швиденько шугнув.
Та я, одягнувши кожуха,
Веселий тамуючи сміх,
Спірвавши нахабу за вуха,
На вулицю геть поволік!
Співала дверима хатина,
І я зупинився на мить...
Лежить чарівна скатертина
Від по́сагу панни Зими.
Яскріє зоря вечорова
Об цій, ще не пізній порі,
І місяця срібна підкова
Виблискує, ген, угорі.
І сніг під ногами рипучий
Покректує стиха зі сну.
...Вже й вечір очиці заплющив,
А я все ніяк не засну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305590
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Дощ