Я себе створю я себе й зруйную

Руйную  себе.  А  навіщо  я  є?
Я  делікатно  себе  поламаю
Помру  молодим,  здоровим  помру
І  навіщо  мені  тая  старість

Хочу  згоріти  як  зірка  горить
Що  пада  й  згасає  у  небі
Хочу  тіло  своє  я  розтліти  
І  нехай  воно  все  йде  до  біса

Але  перш  ніж  ламати  треба  зростати
Я  людиною  знатною  стану
Досягну  я  вершин  світових,
Досягну  я  всесвітньої  слави

Будуть  гроші,  вино  рікою  і  дівчата  юрбою
Буде  все  про  що  можна  бажати
Та  на  піку  польоту  світового  свого
Я  візьму  і  все  н..уй  полишу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305574
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: MaximeliaN