Ми вже не діти,вже нерано
про все як є; "реально" говорити
тут головне, щоб незапізно...
не знаючи помилок,не творити.
Я пишу вірш, тут щось не те
нестрашно...олівцем писала
-стерла
а у житті усе інакше
нам жодну мить не повернути.
Це не кіно, щоб гратися у дублі
і не театр, немає репетицій
це те, що є,це мить за нею зразу друга
один неправильний поступок
а потім наслідки назавжди
не слід тоді шукати правди
змиритись слід,хоч буде важко.
чи день,чи ніч уже нема різниці
холодний дотик крижаного вітру
ти опинився там насамоті,зробивши вибір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305531
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: hopeless