Продиктуєш ритм, а тоді слова
Ну а далі я сама як не будь.
От і народилась кволенька строка
Скоро здійме крила і полине в небо.
А давай ще їй домалюєм очі,
Та такі ясні, чисті та пророчі.
А тоді вуста в посмішці напишем,
Легкість подаруєм, щоб літала вище.
Заплетем косу, а у неї стрічки.
Вроду неземну і рожеві щічки
Подаруєм їй, неземній дитині
Пісні чарівній, пісні-Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305293
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: ks