Згасає місяць. І виходить мрія,
Спаливши для Поета всі мости.
Ти думаєш, життя одна надія?
Ти знаєш, що життям керують сни?
І навіть в час душевних перекличок,
Коли сміється над тобою все
Я поряд буду в наших електричках,
Якими править світове есе.
Ти думаєш, що суті в нас немає?
Тоді навіщо кожну тиху ніч
Прекрасний місяць подумки згасає
І наяву торкає пензлем віч?
Нехай згасає вогничок надії,
Нехай припинять всі сади цвісти –
Я буду поряд. Твоя вірна мрія,
Що палить у минуле всі мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305255
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: Оля14