Як я люблю лоскотати його нерви,
Над прірвою стояти і гоняти на машині,
З мотиком зливатись у швидкості божевілля,
Як я люблю його крила...
Прокидатися знов і щось витворяти,
Бо знаю, що лише він мене врятує,
А потім його знов хвилювати..
За те, що він просто існує...
Я така...і з цим нічого не зробиш,...
Бо я закохана і все не змінеш...
Янголе, зіпсую я тебе стережись...
За мною більше не женись....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305226
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 09.01.2012
автор: Даша Піддубна