І гнів, і плач. І душі в зламах
Вихор воєнних дій несе.
Лише одна молитва мами
Солдата в полі береже.
Хоч плач і горе вже торкнулись,
Хоч заклики набридли тез,
Хоч два фронти уже зіткнулись,
Летить молитва до небес.
Земля напилась чаші крові,
А кров пливе, пливе, пливе…
На маминих устах з любов’ю
Молитва віри ще живе.
Коли ж бриніли, мов струни, жили,
І ріки крові із ран лились,
Вуста в гарячці шепотіли:
«Мамо, мамо! Молися! Молись…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305062
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2012
автор: Оля14