Скажу по правді що писати легко,
Та важко шлях топтати до душі,
Все рівно що ступати в безкінечність,
По щойно скошеній сухій траві.
Літають журавлі і сохнуть океани,
Росте трава і листя опадуть ...
Я відкриваю вам свої душевні рани,
Нехай за це мене не проклянуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305022
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2012
автор: Віктор Непомнящий