І де твоя синя птаха?
За котрим обрієм пір'я згубила?
В тебе туш потекла..
поламалися крила..
Вітер співає так тихо
Твою пісню стару слово у слово;
Вже свічку задуто..
вже згасла розмова..
Пам'ятаєш ту синю птаху?
Що затуляла єством білі зорі?
Бо інші не можуть..
в них крила прозорі..
Бачиш ці погляди жалю?
Котрі насправді сухі та пустельні.
Бо смуток - то скарб..
як сльози джерельні..
В раю тепер синя птаха,
На яблуні срібній мовчить без упину;
По року мовчання..
за кожну годину..
А тут, без неї, так різко,
Гамірно, тісно і шляху не знати;
Зате тут правдиво..
будем чекати..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304941
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: M.E.(nachtigall)