Очі не встигають за рядками
І думки врізнобіч розповзлись
Відпусти тяжкий немилий камінь
Що намуляв дужче ніж колись
На обличчя тінь тривоги сіла
Мрії мерехтіти стали сном
Спина ніби стовбур заніміла
Мрії догори дірявим дном
Вдих і видих жити жити жити
Серцю - безупинний тренажер
Вдих і видих цигарки і квіти
Час - тік-так - найбільший людожер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304933
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: Лідія Стрельченко